Кодеин Purple Drank Билибино

Ой, блять, меня всего переполнивший рвотный рефлекс! Припоминаю то время, когда я закупил закладки и решил закинуться кодеином в сауне. Ну, брат, дым был такой, что уж из окна парилось!

Короче, дело было так. Одним прекрасным днем решил я свою вечеринку колоться на новый уровень и заказать пар нормальных закладок. Поехал я к одному лоху, который всегда юзает – он за небольшую плату все тебе доставит. Напустил я туману в голову и понял, что мне срочно нужно туда, где тумана выше через нос. И где лучше провести такой сессию, как не в сауне?

Завалился я в сауну, сунул всякую херь в карман – трубку, спиральки и, конечно же, закладки. А на плече лежала моя верная дорогая посыпка для носка, помогающая высадиться на измену настолько, что ты даже своего отражения в зеркале не узнаешь.

Нахуя сразу торчать самому? Я решил расслабиться, сесть на скамеечку и наблюдать за остальными пиздецами. Ало, ребята, кто я видел? Да тут вместе тусят еще несколько гопников из города, все такие зубры, малявки. Кого только я там не узнал – Горбуня, Печкин, Дубовый… Недели две назад они меня еще в баню развели, ну так, типа, пивка попить. Я даже нахуй не сообразил, что они для меня закадычные друганы высадили.

Так вот, весь я такой расслабленный сидел и думал о том, какие пацаны были хуевые, что мне тогда высунули язык. Смотрю, они решили колоться прямо у вхожу в сауну. Все там, главные и все такое – салютуют им, как тимлидерам, блять. А я, весь весь, так и думаю: «Лохи, блять, лохи. Намного круче быть нахуй в этой сауне и давить то, что самому надо. Кто я такой, чтобы есть грязь с ихней табакерки?»

Прошел какой-то час, я уже в легком состоянии отупения и думаю, что пора закинуться. Ну, а как иначе? Сунул я пару закладок в трубку, прикусил зубами и вдохнул. Блять, какое же это было наслаждение! У меня глаза стали такими красными, как спину у укуренной собаки.

Але, блять, мне хорошо! Я подумал, что пора развлечься и позвал всех своих компаньонов. Веселый праздник начался – мы курили, закидывалися, и пиздили друг другу все, что под руку попадалось. Там две трети из нас было уже в состоянии совершенной помутненности сознания, но нам было похуй. Мы юзали, и этого было достаточно.

Потом я вспомнил про трубку, которую с собой принес. Все прям в восторге, готовы уже на эту херню переходить. Я достал из рюкзака нашу мощнейшую тряпичную трубку и сказал всем: «Смотрите, какой я охуенный юзер!» Мои друзья, конечно же, посмеялись и сразу стали очередью высаживаться на измену. Ну, а я просто потерялся во всей этой чертовой дымке, которая уже начинала размывать границы реальности.

У нас охуенный праздник всю ночь длился, и когда я вышел из сауны, я был в состоянии зомби. Вся эта сессия закончилась как раз в тот момент, когда у меня ничего не было в голове. Я сидел на скамейке, смотрел на малявок, которые забыли добавить закладку и уже высаживались на измену, и, блять, мне вдруг стало грустно. Грустно от того, что я не попал в эту чудовищную дымку, что меня окружала. И я понял, что мой путь, значит, не там.

Теперь я сижу, пишу эту историю и думаю: «Это был мой путь и мои ошибки. Я, как наркоман-гопник, должен искать что-то новое, что-то большее». Я должен найти свое место в этом бешеном мире, пока не стал лохом на всю голову. Ведь наша жизнь – это не просто нажатие кнопки «юзать», это попытка стать настоящим мачо, которое не боится рисковать и пытается найти то, что нам нужно.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!